Глобальне забруднення: ВООЗ не вважає пластик загрозою людству

Людство продовжує забруднювати свій будинок — Землю. Одним з найбільш широко поширених забруднювачів зараз є пластик. Забруднення природи пластиком набуло глобального характеру. Фрагменти пластика можна зустріти майже в будь-якому місці на планеті, в тому числі в харчових продуктах та питній воді. В океані навіть утворився цілий острів з пластикових і інших відходів людської життєдіяльності — Велика тихоокеанська сміттєва пляма. І навіть на дні Маріїнської западини дослідники виявили поліетиленовий пакет і фантики.

За терміном «мікропластик» мають на увазі будь-які фрагменти штучних полімерів розміром не більше п’яти міліметрів. В останні роки істотно збільшилася кількість досліджень і публікацій, присвячених проблемі забруднення мікропластиком. Його важко помітити неозброєним оком, він легко переноситься вітром і проходить системи фільтрації, його охоче поїдають тварини, в результаті чого штучні полімери накопичуються в їх організмі та передаються по харчовому ланцюжку аж до людини. Крім того, частинки синтетичного сміття легко покриваються бактеріальним нальотом (біоплівкою) і можуть накопичувати в собі нерозчинні в воді органічні речовини.

Вчені вважають, що нині пластик є третім за масою штучним матеріалом на планеті після сталі та бетону. Загальна маса пластмас, вироблених з початку 1950-х років, оцінюється 8300 мільйонів тонн, з яких більша частина (4900 млн т) — вже перетворилася в сміття. Щорічно на планеті виробляється 350 млн тонн нового пластика, і ця цифра зростає в середньому на 4% на рік. При цьому в навколишнє середовище щорічно потрапляє близько 11 млн тонн мікропластика. Таке забруднення відбувається двома шляхами: або великі відходи руйнуються самостійно під дією сонця і тепла, або мова йде про забруднення матеріалами, які початково виробляються в такій формі — їх називають первинним мікропластиком. До них відноситься, наприклад, гліттер або мікрокульки зі скрабів, виробництво або продаж яких вже заборонені в декількох країнах.

Читайте также:   ДТП в Харькове : столкнулись 3 иномарки

Крім того, мікропластик потрапляє в навколишнє середовище і в результаті інших випадків:

регулярно трапляються ненавмисні викиди самих гранул, в яких пластмаси виробляють і транспортують,
потрапляння в воду фрагментів синтетичних тканин, яке трапляється після кожного прання,
стирання гуми автомобільних шин, внаслідок чого мікропластик потрапляє в повітря та вільно розноситься на багато кілометрів.

Масове виробництво привело до того, що на планеті, схоже, не залишилося жодної екосистеми, де б можна було виявити мікропластик в кількості, що детектує . Широко відомі, наприклад, результати експедиції Greenpeace, учасникам якої вдалося знайти синтетичні волокна в воді та зразках морського ґрунту неподалік від Антарктиди. Мікропластик вже знаходили і на морському дні, і в повітрі великих міст.

Читайте также:   У Індонезії відбулись більше 60 підземних поштовхів за добу

Вченими були проведені різні дослідження, які доводять згубний вплив мікропластика на тварин. В основному вони проводяться на морських тварин — рачках, молюсках, коралах і рибах. Наприклад, відомо, що високі концентрації пластика призводять до зниження швидкості росту морських зірок, запальної реакції у молюсків, підвищеної смертності у ракоподібних. В основному це пов’язано з загрозою фізичної розправи часток пластику — вони прилипають до зябер безхребетних і забивають їх травну систему. Однак наскільки результати цих експериментів відбивають реальну картину справ у навколишньому середовищі, залишається невідомим, тому що ті концентрації частинок, які використовуються в лабораторних експериментах, на порядки перевершують ті, які зустрічаються в природі.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала велику доповідь про вплив мікроскопічних фрагментів пластика на здоров’я людини. І, не дивлячись на всі перераховані вище фактори, ВООЗ дійшла висновку, що, принаймні на сьогодні, немає доказів небезпеки мікропластика для здоров’я людей. Просто тому, що немає достатньої кількості вірогідних даних.

Читайте также:   Избитый мужчина сутки пролежал в своей квартире

Було проаналізовано вплив на здоров’я мікропластика, що потрапляє в організм з питною водою. У питну воду фрагменти полімерів потрапляють з дощовою водою, що змиває дрібний пил, або зі стічною водою, де присутні, наприклад, фрагменти текстилю.

Медики виділили три типи факторів, які потенційно можуть бути небезпечні для людини: фізична дія частинок, хімічні речовини, що виділяються пластиком, і потрапляння в організм бактерій, які утворюють біоплівки на поверхні частинок. Основний висновок комісії звучить наступним чином:

«Виходячи з наявних обмежених даних, хімічні речовини та біоплівки, пов’язані з мікропластиком в питній воді, не несуть серйозної небезпеки для здоров’я людини. Хоча є недостатньо інформації для того, щоб зробити надійні висновки про токсичність, пов’язаної з загрозою фізичної розправи пластикових частинок, особливо для нанорозмірних частинок, немає перевіреної інформації, яка дозволила б припустити, що це може бути небезпечно ».

Таким чином, на сьогодні ВООЗ не вважає за необхідне вводити обов’язковий моніторинг рівня мікропластика в питній воді.

Не успеваете всё читать ?
Подпишитесь на рассылку Financoff.
Самое важное и интересное из
сегодняшних новостей вам на почту.

Это бесплатно.




Нет комментариев

Напишите комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.